День Героїв – Чернівецький індустріальний фаховий коледж

День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Держави ( Київської Русі); лицарів руських дружин великого князя Святослава; лицарів руських дружин великого князя Володимира; лицарів руських дружин короля Руси, Великого Князя Київського Данила Романовича; козаків Гетьманської Доби; відважних вояків козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського; гайдамаків, опришків, січових стрільців Дмитра Вітовського; вояків Української Галицької Армії Мирона Тарнавського; вояків Армії УНР; вояків Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри;вояків ОУН Євгена Коновальця і Степана Бандери;вояків УПА;членів визвольного руху шестидесятників та дисидентів; героїв ліквідаторів Чорнобиля; героїв Небесної сотні; воїнів АТО/ОСО; героїв сучасної російсько-української війни….

Ідея Свята Героїв виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно воно було запроваджене постановою ІІ Великого Збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року в Кракові. Дату 23 травня обрали не випадково.

В травні віддали своє життя у визвольній боротьбі такі кращі сини України XX століття:

0З травня 1924 року – головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський (родом з Полтавщини);
25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента загинув головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років Симон Петлюра (родом з Полтави);
23 травня 1938 року в Роттердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця (родом зі Львівщини).

Свято Героїв під час Другої світової війни та після її завершення відзначали учасники визвольного руху. Цей день був особливим у середовищі української діаспори, яка популяризувала тяглість української військової традиції та героїзм воїнів від часів Русі, козаччини до двадцятого століття, наводячи приклад Української Галицької армії, Січових Стрільців, Армії УНР, ОУН та УПА. Пам’ять про полеглих героїв, знакові битви вони вважали потужним мобілізаційним та патріотично-виховним чинником, який мотивував до боротьби за незалежність наступні покоління.

Після 1991 року свято стало набувати популярності, особливо на заході України. Наразі цей пам’ятний день не є офіційним, але традиція вшанування героїв 23 травня міцнішає.

Особливо, з огляду на те, що з 2014 року українці відстоюють територіальну цілісність та право на вільний вибір розвитку своєї держави у війні з російською федерацією.

А з 24 лютого 2022 року тисячі чоловіків та жінок стали на захист своєї країни, підтверджуючи своєю мужністю і завзяттям незламний дух українського воїна, борця.

Поруч з іменами видатних воїнів минулих тисячоліть стоять імена загиблих воїнів сучасності. На жаль, ряди Героїв, які віддали своє життя в боротьбі з РФ поповнюється чи не щодня.

Станом на 23 травня за період з 24 лютого 2022 року тисячі військових відзначені державними нагородами за відсіч агресорові. Щонайменше 219 станом на травень 2023 були нагороджені найвищою державною нагородою «Герой України», з них – 107 посмертно.

Сьогодні День Героїв – ще одна нагода подякувати та віддати шану найсміливішим, найвірнішим, найкращим синам та донькам України, що стоять на нашому захисті, та всіх тих, хто віддав за це найцінніше – власне життя.

Керівники у своїх групах провели виховні години на тему «23 травня – День Героїв».