Лише за два дні 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. А впродовж двох років німецької окупації Бабин Яр «забрав» життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, українських націоналістів, полонених, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних, в’язнів концтаборів. Бабин Яр став одним з найбільших місць масових розстрілів цивільних, скоєних нацистами під час Другої світової війни.
Керівники груп провели виховні години приурочені “Трагедія Бабиного Яру”. Під час перегляду документального фільму про страшні події тих часів, студенти були вражені жорстокістю фашистської армії. В той же час, по закінченню перегляду, студентами були проведені паралелі між жахливими вчинками німецьких фашистських військ та російською агресією. І як під час другої світової війни відбувався геноцид людей інших національностей, так і в наш час ми спостерігаємо, як ненависть до всього українського живе в головах більшої частини росіян.
Радянський режим методично знищував або спотворював пам’ять про жертв, вдавався до фізичного руйнування, маскування, забудови місць своїх злочинів. Але усупереч нав’язаній комуністами політиці брехні й забуття, Бабин Яр та звірства тоталітарних систем залишаються застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування і знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
«Ніколи знову» – це була відповідь цивілізованого світу на численні злочини тоталітарних режимів минулого століття, данина пам’яті жертв, шана мужності героїв, нескореності народів та самопожертві праведників.